Сценарії

Літературно - музична композиція 

Лине Україною мова серцю мила!

(пісня Р.Кириченко «Звучи, рідна мово»)

Ведуча

Велична, щедра і прекрасна мова,

 Прозора й чиста, як гірська вода, —

 То України мова барвінкова, —

 Така багата й вічно молода.

 Вона, як ніжна пісня колискова,

 Заходить в серце й душу з ранніх літ,

 Ця мова, наче пташка світанкова,

 Що гордо лине в свій стрімкий політ.

Ведуча

                    Ми є нащадки гнівного Тараса,
Його терни торкнулись наших тіл.
Народ возвести в надію — не в расу
Огненним словом Велетень хотів...
Встеляймо кручу пам'яті щоденно
Освяченими вітами верби:
Держава наша буде суверенна,
Коли з колін піднімуться раби...

Ведуча      

        Як хочеш, друже, шану всюди мати,
Навчися рідну мову шанувати.
Вона - твоє обличчя, твоя доля.
На це була свята Господня воля.
Ще в давнину признав її весь світ,
Та скніла у неволі тьму століть.
Тепер вона розкута і підмоги
Від нас чекає, щоб звестись на ноги.

Ведуча

21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Це відносно молоде свято, до календарів усього світу воно ввійшло тільки в 1999 році. І в Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть.

Ведуча

Історія свята, на жаль, має дуже трагічне начало. Себто, святкуємо ми цей день з присмаком гірко­ти. 21 лютого 1952 року в Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти уря­дової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови_, а починаючи з 21 лютого 2000 року цей день відзначають і в Україні.

Ведуча

Мова - духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен передусім створити в своїй душі світлицю, в якій зберігається найцінніший скарб - МОВА.

Ведуча

Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно виважене. Коли воно сліпуче, “як проміння ясне” а могутнє, “як хвилі буйні”. Коли слова – палкі блискавиці. Тоді воно здатне робити чудо і хвилювати найтонші струни людського серця. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо поезією.

Ведуча

Ми, українці, народ давній і працелюбний, співучий і відважний, добрий і щедрий. І мова у нас дуже мелодійна, багата, як земля, веселкова і чарівна. За красою звучання вона стоїть поряд з італійською та перською. А для нас вона найкраща у цілому світі, бо рідна нам від діда-прадіда, від самої колиски. Здається, що вона ввібрала у себе все: сонце і зорі, красу вишневого цвіту і ранкові роси, шепіт трави і дзвінкий спів струмочка, вечірні тумани і тепло літнього дня. 

Ведуча

Мова – це душа народу, це енциклопедія людського досвіду. Це найдорожчий скарб, виплеканий у пісні, в переказі  й переданий нам сотнями попередніх поколінь. Сьогодні ми зібралися, щоб сказати слова – освідчення, слова вдячності рідній мові

Ведуча

Українська мова пройшла нелегкий шлях. Однак, попри всі перешкоди, для багатьох мільйонів людей вона була і є рідною, є мовою їхніх дідів, батьків і буде також мовою їхніх дітей. Ми щиро віримо, що краса і сила української мови пригорне до себе серця мільйонів інших людей.

Ведуча

Українською мовою розмовляють у світі близько 45 млн. чоловік і володіють нею як другою мовою спілкування  ще близько 15 млн. чоловік. Це забезпечує українській мові 26 місце серед  6 тисяч мов  за поширеністю в світі.

Ведуча

Поза межами нашої держави українську мову можна почути в Канаді, Греції, Великобританії, Мексиці, Німеччині, Аргентині, Венесуелі, Парагваї, Китаї (близько 40 країнах світу). Історію, географію, літературу та мову України  вивчають у 28 коледжах та університетах США.

Ведуча

А скільки поневірянь довелося пережити нашій мові на рідній землі! Вбивали її, терзали її, шматували  українську мову, та не знищили – звучить, гримить знову і знову. Вона чиста, як криниця, милозвучна, як пташиний спів, свята, як Божий дар.

ПІСНЯ «МОВА  ЄДНАННЯ»

Ведуча

Сміється сміх, горить на рукаві.

Сміється так дитинно, стопричинно.

Сміється українно – ми живі,

І карим сміхом двері в світ розчинено.

Ведуча

Сміється розум. Аж пашить крилом.

Сміється дотеп, смутком перелитий,

Добро сміється над горбатим злом,

А доки ми сміємось – будем жити.

Ведуча

Наш народ, переживаючи всі лихоліття, незважаючи ні на що,   дуже  любить жартувати. Тож давайте і ми переконаємося у силі і влучності українського гумору

ГУМОРЕСКИ «КРАСОТУЛІ», «У  ТРАМВАЇ»

                                                                                   

Ведуча

Мова – найнезбагненніший і найдосконаліший із феноменів людського суспільства. У світі немає нічого такого, чого не можна б було означити словами. Чим багатша нація духовно, тим глибша мова.

Ведуча

Українська мова – барвистий килим самоцвітів, що віками ткали генії нації і прості люди, які називають себе українцями. Кожне слово в ній – коштовний камінь з десятками граней. Наша мова – це криниця духовності і моралі, дзеркало українського менталітету, доброти, душевності, щирості.

Учень                 

Є у людей на землі рідна мова

Кожна на лад свій звучить.

А серед них і моя, світанкова,

Мова у небо летить.   

Світла моя, українська, пречиста

Рідна, як небо й земля!

Ніжна, барвиста, свята й промениста

Нею любов промовля.

Учениця

О мово рідна! Ти чудова!
Мов теплий подих вітерця.
В тобі чарівне кожне слово,
Бо заворожує серця.
Ти розмаїта і багата,
В тобі легенди і казки.
Жива, співуча і крилата,
В тобі — історії стежки,
Що ними йшов народ до волі,
Ішов крізь терни до зорі.
В тобі на все є слів доволі,
Ти, наче сонечко вгорі.

Учень

То ж вчи, дитино, рідну мову,
З дитинства мовою гордись.
Не забувай її, казкову.
До мови — серцем прихились.
Бо рідна мова, наче мати,
Тебе не зрадить у житті.
І буде вік оберігати
Й допомагати у путі.

Ведуча

Мово рідна моя!  Найвеличніша, ніжна, проста,

 Я навіки з тобою, допоки я є.
П’ю з твого джерела і не можу напиться,
Ти для мене любов і натхнення моє.
Ти і казка, і пісня чудова лірична.

Ведуча
Ти і дума, і правда, і мрія людська.
Неповторна і щира, ласкава й музична,
Українському серденьку завжди близька.
Ніби мати, така дорога і єдина.
Ніби Всесвіт — велика й велична для нас.
Ми з тобою — народ і велика родина!
І тебе берегти саме час, саме час!

Учень             

Збережім цю мову!

Вона того варта!

Милу і чудову

Її вчити варто.

Говорім красиво,

Щоб кохане слово

Стало справжнім дивом –

Дивом волошковим.

Говорімо, друзі,

Правильно і просто,

Щоб жилось не в тузі,

Не було тривожно.

 Учениця

Не ламаймо слово,

Не верзім  дурниці,

Не робімо з мови

Суржик – небилицю.

Мова ж така гарна,

Вона душу має;

Трудиться не марно,

Хто її вивчає,       

Хто, немов дитину,

Її щиро любить;

Мову тую милу

Тільки той загубить,

Хто її боїться

І не розуміє,

Хто словесне сміття

Замість неї сіє.

Не цураймось мови,

Вчімось розмовляти,

Щоб слова чудові

Вміли оживати;

Щоб усім народам

Піснею звучала

Мова наша горда,

Мова величава.

ПІСНЯ «РІДНА  МОВА»

Ведуча

Мова - душа нації, її генетичний код, у її глибинах народилося багато з того, чим може пишатися наш народ. Саме ми, заради прийдешніх поколінь, повинні зберігати і шанувати мову, як це робили наші славні предки. Любімо свою рідну мову, бо з нею наше майбутнє і майбутнє України!

Ведуча

Сьогоднішнє свято ще раз показало нам усім, що значить для людей рідна мова. Це – тиха мамина колискова, мудре батьківське слово. Це – наша гордість. Бережімо її, гордо всім заявляємо: «Я – українець. Син чи донька цієї землі. Я пишаюся цим,  я люблю свій народ, свою землю, свою мову!» 

Ведуча

Коли ти плекаєш слово,
Мов струна, воно бринить.
Калиново, барвінково
Рідна мова пломенить. 

Ведуча
Коли мовиш, як належить –
Слово чисте, як роса…
І від тебе теж залежить
Мови рідної краса. 

ПЕРШИЙ  УРОК

МИ – ЄДИНИЙ НАРОД!

МИ – ЄДИНА УКРАЇНА!

Мета: розширити поняття про єдність, незалежність і суверенність нашої держави та роль у цьому українського козацтва;

розвивати в учнів бажання брати посильну участь у розбудові та зміцненні єдності нашої держави;

виховувати майбутнього захисника своєї  Вітчизни та формувати в учнів активну громадянську позицію щодо єдиної, цілісної держави та захисту її кордонів.

Обладнання: Конституція України, державні символи, портрети поетів Тараса Шевченка, Лесі Українки, відеопрезентація

Хід уроку

Організаційна частина.

«Асоціативний кущ»

- Що для кожного з вас значить Україна? (думки, висловлення учнів).

Пісня «Моя країна»

Слово вчителя. (Слайд 1) презентації

Вишита колоссям і калиною,

Вигойдана співом солов’я,

Зветься величаво – Україною,

Земле зачарована моя.

     Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні! Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. Материнський образ України встає з полинових степів і глибинної чорноземної скиби, як барва зоріє із зажури поліських озер, що чистими очима довірливо дивляться на світ, виростає недосяжно на повен зріст із карпатських верховин. Нема життя без України, бо Україна – це мати, яку не вибирають, бо Україна – це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна – це пісня, яка вічна на цій землі.

   Україна  горда від того, що зуміла виховати людей, здатних об’єднатися на Майдані, здобути волю, вибороти справедливість. Ми заявили про себе, як про велику націю, гідну зайняти достойне місце у світовій спільноті.

«Історичний екскурс»

Давайте пригадаємо основні віхи становлення України як держави.

1. Кінець VIII – початок IX ст..  – утворення Київської держави (Київська Русь)

2. 1187 р. – перша літописна згадка назви «Україна».

3. 1648 – 1657 рр. – національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького.

4. 24 серпня 1991 р. – прийняття Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності України.

5. Листопад – грудень 2004 р. – події, що отримали назву «Помаранчева революція».

6. Листопад – лютий 2014 р. – Революція гідності, Майдан.

- На вашу думку, як змінилася свідомість українців, що стало передумовою такої зміни?

- Чи можна було запобігти смерті Небесної сотні?

7.  Лютий  2014 р. – дії сепаратистів підтримуваних агресивною Росією проти України, захоплення будівля Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

(заочна подорож Україною)

 Слайди про міста України

   Кожен куточок нашої  Батьківщини  чудовий  і неповторний. І саме  за цю  землю, таку різну, таку  неповторну боролися учасники Євромайдану  і заради неї пожертвувала своїм життям «Небесна сотня» і сотні загиблих на сході  України. Заради незалежності, волі рідної землі  і сьогодні 147 наших земляків із Яготинщини воює на Донбасі.

   І ніхто з нас просто не має морального права забути  те, що сьогодні відбувається і, особливо, тих хто віддав  своє життя  за рідну землю.  

Тому я прошу пом’янути хвилиною мовчання героїв Небесної сотні і героїв війни на Донбасі. Кожен із них – герой!

Слайд

 Звертаючись до історичного минулого української нації, ми бачимо кращі риси наших предків: патріотизм, волелюбність, повага до своєї нації.

Але чи легко бути патріотом?

Чи вважаєте ви себе патріотами своєї держави?

Відомий французький вчений Й. Г. Коль у 1841 році писав: «Немає найменшого сумніву, що колись велетенське тіло російської імперії розпадеться, і Україна стане вільною державою. Час цей наближається поволі, але неухильно. Українці є нація з власною мовою, культурою та історичною традицією. Україна роздерта поміж сусідами. Але матеріал для Української держави готовий: коли не нині, то завтра з’явиться будівничий, що збудує з тих матеріалів велику незалежну українську державу»

Конкурс «Хто зображений на фото?»

Поетична  хвилина

III. Підбиття підсумку уроку.

Ви – майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте її культуру. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України, поважайте наш народ і нашу мелодійну мову.

Ми Єдина країна! Незважаючи на усі негаразди, що відбуваються зараз, всі ми прагнемо одного – миру, спокою, міцної та квітучої держави та чистого неба над головою.

                                  Н. Бучинська «Моя Україна»

СВЯТКОВА ЛІНІЙКА ДО ДНЯ РІДНОЇ МОВИ

Чарівні звуки, рідне слово – моя  чарівна

українська мова

Звучить музика, виходить учень і читає вірш В.Вихруща „Моя мова”

Мова моя

 Із ніжності слова беру насолоду:

 Воно – ідеал мій, для злету -  крило.

 Мова моя дана Богом народу,

 Мова моя – це душі джерело.

Вона – моя доля, незмінні вітрила.

 Наснагу вона для творіння дає.

 Мова моя – це безсмертя і сила,

 Мова – найбільше багатство моє.

Ця мова в граніті, в Дніпровому плесі...

 Найкращі у світі лунають пісні.

 В них вічність Шевченка і лагідність Лесі,

 І дух тих героїв, що впали в борні.

Вона і покрова, вона і порука,

 Початок дороги, початок життя.

 Мова моя – це найвища наука,

 Це – згусток любові, це – серця биття.

До волі вона відчинила нам брами,

 Клювали її кровожерні орли.

 Мову мою катували віками,

 Вели на голгофи, мечами сікли.

Смута її виливалася в сурми.

 Стихали в гаях молодих солов’ї.

 Мову мою заганяли у тюрми.

 В нетрях Сибіру труїли її.

Вона в материнстві і в стиглім колоссі,

 І клич до геройства в пекельнім бою.

 Над мовою ворог знущається й досі –

 Насаджує мову бродячу свою.

Вона і надія, і біль, і тривога,

 Освячена вірою вічна зоря.

 Мова мені дана від Бога,

 Вона – то мій корінь і гордість моя.

Пісня „ Я – українка”(сл.М.Пасічник, муз.С. Ігнатенка

        Рідна мова

 Вона, як ніжна пісня колискова,

 Заходить в серце й душу з ранніх літ,

 Ця мова, наче пташка світанкова,

 Що гордо лине в свій стрімкий політ.

О мово, ти, як дивная сопілка,

 То звеселяєш, то хвилюєш нас,

 Тобі вклонялась Леся Українка,

 Й благословенний батько наш Тарас.

В тобі черпають силу життєдайну,

 Ті, хто зі злом вступають у двобій.

 У мові цій я бачу незвичайну

 Твою красу, народе славний мій.

Як гірко, що така пісенна мова

 Для декого „не в моді” стала вже,

 Вони соромляться простого слова,

 Невже це може статися, невже?

Ніхто не має права  забувати

 Своєї мови рідної ніде,

 Як ті пісні, які співала мати,

 І як своє дитинство золоте.

О рідна мово! Твої  ніжні звуки –

 Це радості і щастя глибина.

 Так ти свята, як ті невтомні руки,

 Що хліб ростять зі щедрого зерна.

Ти зіткана із сонця і блакиті,

 Неначе доля чиста, осяйна,

 Хоча багато різних мов на світі,

 Але в моєму серці ти одна.

Любіть, вивчайте рідну мову,

 Бо скільки ще  незвіданого в ній

 І бережіть, як пісню вечорову,

 Як зірку ясну всіх земних надій.

Ведуча І

21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови.

Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року в Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання бенгальської мови. Відтоді в Бангладеші цей день став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато часу. Аж у 1999 році на Тридцятій

сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було прийнято Міжнародний

день рідної мови, а починаючи з 21лютого 2000 року цей день відзначають і в Україні.

Ведуча 2

Кожен народ має свою мову і мов у світі дуже багато. На земній кулі налічують понад три тисячі мов. Та для кожної людини найдорожча – рідна материнська мова.

Жодній мові світу не було так  тяжко, як українській. Нашу мову принижували, не давали їй розвиватися, неодноразово забороняли, знищували, навіть букварі, щоб українські діти не могли вивчати рідну мову. Протягом багатьох років українська мова, пісні, книги були заборонені. А робилося це ось з  однією метою: якщо знищити мову, зникне і сам український  народ, не існуватиме України як держави.

Учень

В тому, певно, є й моя провина,

що для тебе був не кращий час...

Наша мово, мово журавлина, -

повернись із вирію до нас.

 Зазвучи! Хай серце відпочине,

спів хай зачарує рідний край.

Наша пісне, пісне солов’їна, -

своїх слів крилатих не втрачай!

Де б не був – додому серце лине.

Де б не жив – все українець ти...

Наша доле, горда, соколина, -

вище хмар насуплених злети!

У долоні упаде пір’їна,

наче лист жаданий від синів.

Позбирай же, ненько Україно,

всіх своїх розкиданих птахів...

                                    Сергій Цушко

Ведуча І

Мова – це душа народу, це енциклопедія людського досвіду. Це найдорожчий скарб, виплеканий у пісні, в переказі  й переданий нам сотнями попередніх поколінь. Яка ж вона, наша мова?

1 учень

Яка ж багата рідна мова!

Увесь чарівний світ у ній.

Вона барвиста і чудова

І нищити її не смій.

2 учень

Вона про все тобі розкаже,

Чарівних слів тебе навчить.

Усе розкриє і покаже,

Як правильно у світі жить.

3 учень

Велична, щедра і прекрасна,

Прозора й чиста, як гірська вода..

Це українська мова барвінкова,

Така багата й молода.

4 учень

Від інших мов вона не гірша.

Для українців – наймиліша.

Пісенна, ніжна і дзвінка

Мова Шевченка і Франка.

5 учень

Мелодійна моя, промениста,

Як земля, твій багатий словник.

Українська мово, пречиста,

Ти у серці народу живеш.

6 учень

Українська прабатьківська мово,

До зірок через терни ідеш.

Рідна мова моя, пелюсткова,

Ти у серці народу живеш!

1 ведуча

Кожен народ пишається своєю державою, своєю мовою Ми, українці, тільки недавно здобули волю. Тепер у нас є своя держава, своя мова. І як не глумились із нашої мови, принижували і забороняли її, наша мова живе, вона немов чисте джерело, що витікає з – під землі і напуває кожного, хто припадає до неї вустами.

2 ведуча

Українська мова – прекрасна і дивна. Як незамулена річка тече вона спокійно й привільно. і що б не трапилось, вона залишається завжди свіжою і прекрасною.

Рідна мова така ж дорога нам як наші батьки, як земля, по якій ми зробили перші кроки. Людина може знати багато мов, але рідною залишиться материнська мова.

Ведучий 1

 Слово – найтонше доторкання до серця. Воно може стати і ніжною квіткою, і живою водою, що навертає віру в добро, і гострим ножем, і розпеченим  залізом , і брудом. Мудре і добре слово дає радість, незрозуміле і  зле, необдумане і нетактовне – приносить біду. Словом можна вбити й оживити, поранити і вилікувати, посіяти тривогу й безнадію й одухотворити, розсіяти  сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльози, народити віру в людині і зародити невіру, надихнути на працю і скасувати силу душі... Зле, невдале, нетактовне, просто кажучи, нерозумне слово може образити, приголомшити людину.

Ведучий 2

 Слово – це найтонший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру. Вміти користуватися ним – велике мистецтво.

Словом можна створити красу душі, а можна й спотворити її.

Тож оволодіваймо цим різцем так щоб з-під наших рук виходила тільки краса.

Наша мова наче джерело,

Де вода і чиста, і прозора.

Скільки слів до неї увійшло.

Нею і співають, і говорять.

Наша мова як чарівний спів,

Ніжністю і світлом обіймає.

В ній багато теплих, добрих слів,

Їх з дитинства кожен пам’ятає.

Наша мова – квітка чарівна.

В ній краса і сила є від поля.

Наша мова – це дзвінка весна,

Це землі святої вічна доля.

Пісня

До рідного слова торкаюсь душею

До рідного слова торкаюсь душею

Боюсь очорнити  чи зрадить його.

З цих слів наша мова, пишаємось нею

Це музика й пісня народу мого.

Без неї не зміг би на світі прожити,

Не зміг би помітить земної  краси.

Не чув би й не  бачив, як шепче це жито

З якого стікають краплини роси.

Вона – джерело  й  найчистіша криниця

З якої черпаю натхнення  й  снагу

Вона  дзвенить  і  іскриться

Я нею тамую духовну  жагу.

У шелесті трав, у цвітінні калини

Я чую цю мову у сні  й наяву.

Вона в моїм серці – це вся Україна.
Я дихаю нею, я  нею  живу!

Класна  година

Київщина рідна – серце України, древній і прекрасний хліборобський край

Мета:   поглибити знання про історичне минуле держави,  рідного краю, розкрити неповторний світ Тараса Григоровича Шевченка, поглибити та розширити знання учнів про його творчість, виховувати в учнів прекрасні людські риси, почуття любові до рідної землі, повагу до державних символів.

Обладнання: карти України та Київської області, репродукції краєвидів та архітектурних споруд України, Київщини, портрети відомих діячів історії, політики, культури, плакати з датами основних етапів державотворення. 

 Виставка літератури з історії, краєзнавства, географії України, Київщини, рідного  села; творчі роботи відомих людей Київщини та району

 Форма заняття: бесіда з використанням презентації,  інтерактивних технологій 

                                                          ХІД  ЗАНЯТТЯ

 І. Оголошення теми . Мотивація. 

 Перша сторінка 

«Україна - наш спільний дім»

 Ти чуєш, як шумить Дніпро, 

 Як лине пісня солов’їна? 

 То все на щастя, на добро, 

 То наша рідна Україна. 

 Не згасла проведна зоря, 

 Не впала правда на коліна. 

 У кожній думі Кобзаря 

 Живе могутня Україна. 

 В боях щербили ми шаблі 

 І воскресали на руїнах. 

 По всій землі, святій землі 

 Гриміла славна Україна. 

 І слава Хортиці гучна, 

 І Берестечка кров невинна – 

 То все вона, для всіх одна, 

 То наша вільна Україна. 

 Тут все твоє – степи, гаї, 

 У небі туга журавлина. 

 Нехай повік в душі твоїй 

 Не згасне наша Україна. 

 Вчитель:  Дорогі діти! Шановні гості! У ці дні весь народ України святкує 22-у річницю незалежності нашої держави. 

 Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні! Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть нині батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. Образ України встає з чистих степів і глибинної чорноземної скиби, як барва зоріє із поліських озер, що чистими очима довірливо дивляться на світ, виростає недосяжно на повен зріст із карпатських верховин. 

 Нема життя без України, бо Україна – це земля, яку не вибирають, бо Україна – це доля, яка випадає раз на віку. 

 Багатовікова історія українського народу, народу-великомученика, на долі якого було досить лиха. Майже кожне століття, як свідчать джерела, розпочате голодними роками, наслідками епідемій, спустошливими війнами, чужоземними навалами. 

 З  XV століття, з часів козаччини, почалася національно-визвольна боротьба за побудову незалежної самостійної держави. Але шлях до незалежності був тяжкий і тернистий. Важко назвати країну, яка б пережила те, що пережила Україна за більш ніж пів тисячолітнє поневолення (1240-1991 р.). 

 Ми, українці, повинні пишатися тим, що наша Україна ніколи не поневолювала інші народи, не вела загарбницькі війни, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів. 

 У 1991 році Україна здобула волю і незалежність. Перед усім світом постала держава з давньою славною історією, оригінальною духовною культурою, зі своїми символами, мовою, чесними, працьовитими, миролюбними людьми – українським народом. 

 У духовному і політичному житті кожного народу є події й роки, які назавжди входять в його історію, свідомість, визначають характер буття, місце і роль у світових цивілізаційних процесах. Тепер маємо і в нашій історії події та імена, що перед усім світом засвідчили велич України та прагнення українського народу до вільного, щасливого, демократичного життя. 

 Творча робота. 

 Метод мозкового штурму. 

 Назвати відомі їм події та прізвища видатних людей, які презентують Україну як потужну державу, одну із великих країн світу. Події та імена, якими пишаються усі українці. 

Наприклад, події: 

 V – ІІІ ст. до н.е. – Трипільська культура. 

 VIII – IX ст. - Формування держави Київська Русь. 

 988 — Прийняття християнства в Київській Русі. 

 1019—1054 рр. — Князювання Ярослава Мудрого. 

 1037 р. — Ярослав Мудрий заснував при Софіївському соборі першу бібліотеку на Русі. 

 1051 р. — Заснування Києво-Печерської лаври. 

 ХV- Х VІІІ ст. - Створення та розвиток Запорізької Січі. 

 7 (20) листопада 1917 р. — III Універсал Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки (УНР). 

 1941-1945 рр. – Велика Вітчизняна війна. 

 24 серпня 1991 р. — Верховна Рада України проголосила Акт про державну незалежність України та інші. 

Повідомлення  «історика» про проголошення Дня Незалежності

День незалежності України - головне державне свято, яке ми відзначаємо щороку 24 серпня на честь прийняття Верховною Радою Акту проголошення незалежності України. Акт проголошення незалежності України – документ, прийнятий позачерговою сесією Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991 р., яким проголошено незалежність України та створення самостійної української держави – України. За Акт проголосувала абсолютна більшість депутатів Верховної Ради. УРСР перестала існувати. На геополітичній карті світу постала нова самостійна держава – Україна.

На підтвердження Акта проголошення незалежності Верховна Рада України вирішила провести 1 грудня 1991 р. республіканський референдум. Він був потрібен, щоб нейтралізувати політичні спекуляції противників української незалежності.

У всенародному виявленні взяли участь 84,2% виборців, з яких 90,3% проголосували за незалежність України. За результатами референдуму вже ні в кого не могло бути сумніву, чи український народ хоче мати свою са¬мостійну державу. Втретє за 350 років від Визвольної війни середини XVII ст. Україна здобула самостійність. Головним завданням стало збереження незалежності й суверенності Української держави, недопущення поми¬лок, зроблених на двох попередніх етапах існування дер¬жавності, – у середині XVII ст. і в 1917 –1920 рр.

Розпочався нелегкий процес державотворення. Державне будівництво незалежної України ускладнювалося відсутністю відповідної законодавчої бази, перш за все нової Конституції, відповідно до якої необхідно було розробляти й приймати всі інші нормативно-правові акти.

Видатні постаті: 

 Амосов Микола Михайлович,  кардіохірург. 

 Білокур Катерина Василівна,  художник. 

 Костенко Ліна Василівна,  поетеса. 

 Попович Павло Романович,  льотчик-космонавт. 

 Козловський Іван Семенович,  співак. 

 Лисенко Микола Віталійович,  композитор. 

 Вчитель. Успіх нинішнього українського державотворення значною мірою залежить від того, чи зуміємо ми об’єктивно проаналізувати власний історичний досвід, зокрема усвідомити, як формувалася і функціонувала українська державницька ідея. 

 Сьогоднішній день Незалежності України прийшов як результат тисячолітньої боротьби українського народу за право мати свою національну державу, яка повинна стати запорукою успішного культурного і політичного розвитку суспільства. 

  Називаючи важкі сторінки нашої історії, ми зовсім не хочемо закреслити те велике і світле, яке підносить наш народ до вершин цивілізації, визначає його заслуги перед людством. Адже на нашому славному історичному шляху були і могутня Київська держава Володимира Великого, Ярослава Мудрого, і перша християнська республіка в Європі – Запорізька Січ, і започаткування власної державності в Українській Народній Республіці. 

 Незалежність нашої держави стала реальністю. Україна має свій герб, прапор, гімн  і державну мову. 

Повідомлення  «історика» про відзначення Дня Державного Прапора

Національні символи – це свідчення високого духу народу, його історичних прагнень, унікальності, своєрідний генетичний код нації. Вони покликані служити надійною основою формування громадянських рис особистості, її патріотизму, національної свідомості, активної життєвої позиції.

Прапор – одна з офіційних емблем держави, яка символізує її суверенітет. Державний прапор України являє собою синьо-жовте прямокутне полотнище з двох рівних за шириною, горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Прапор незалежної України має давню історію. За часів України-Русі на стягах зображували небесні світила, хрести, княжі знаки - тризуби, двозуби. Тоді ж почали поширюватися й колірні поєднання. Головні стяги у XVII ст. були переважно червоно-малинові із зображенням архістратига Михаїла, а також герба гетьмана. Свої прапори мали полки, сотні, курені. Козаки мали корогви різних кольорів: жовті, сині, зелені та ін. У середині XVII ст., після приєднання Гетьманщини до Російської держави, набувають поширення блакитні (сині) полотнища із золотими чи жовтими зображеннями хрестів та інших знаків. 

З часів Козаччини жовто-блакитне поєднання кольорів поступово починає домінувати на українських корогвах, прапорах та клейнодах, однак тоді ще не вдалося досягти єдності щодо прапора. Синьо-жовті поєднання в прапорі отримали логічне тлумачення як національні кольори українського народу у XIX - на початку ХХ століть: синій колір символізував мирне безкрайнє небо, а жовтий - стиглі пшеничні лани як символ достатку. 

У період створення Української Народної Республіки 22 березня 1918 р. Центральна Рада ухвалила Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор її символом. 13 листопада 1918 р. синьо-жовтий прапор став державним символом і Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Його було затверджено на Прикарпатській Русі, а у 1939-му - в Карпатській Україні. Під цим прапором населення Західної України зустрічало Червону армію у вересні 1939 року. За часів радянської влади в УРСР жовто-блакитна символіка українського прапора (як і знак тризуба) була заборонена, а будь-які її прояви та відображення переслідувалися владою. Традиція державної символіки в поєднанні синьої  і жовтої барв була відновлена лише в незалежній Україні.

24 серпня 1991 року відбулося проголошення Акта про незалежність України і над будинком Верховної Ради замайорів синьо-жовтий прапор.

28 січня 1992 року сесія Верховної Ради України прийняла постанову "Про Державний Прапор України". Ним став саме національний синьо-жовтий стяг.

На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги до державних символів України встановлено День Державного Прапора, який з 2004 року відзначається щорічно 23 серпня. 

Вчитель    Свою сторінку в літопис держави вписує й Київщина! 

 Друга сторінка       «Київщина – рідна сторона» 

                       «Київщина – рідна сторона», автор – В. Гутник. 

 1. Є край такий, що на легенду схожий, 

 На казку, що в століття порина. 

 На цій землі – благословення Боже, 

 Це – Київщина, рідна сторона. 

 2. Край самобутній, колоритний, славний, 

 Де воля й дух сягають висоти. 

 Тут наші першовитоки держави, 

 В грядуще із минувшини мости. 

 3. В літописі історії країни, 

 У древні, незапам’ятні часи – 

 Трипільської культури пласт нетлінний 

 І русичів безстрашні голоси. 

 4. Дістанемо із пам’яті родовищ 

 Минулі й нині сущі імена: 

 Іван Мазепа, і Павло Попович, 

 Костенко Ліна, Ніна Сосніна... 

5. Вони – це гордість наша, честь і слава, 

 Їх рідний край наш ставив на крило. 

 Земля родюча, врода величава, 

 Людських сердець проміниться тепло. 

 6. В косі моєї області – сивини, – 

 Скількох своїх синів не вберегла: 

 Чорнобиля лиха, зловісна днина 

 У посмішку зажури додала. 

 7. Але життя безсмертником квітує! 

 У Київщини – впевнена хода: 

 Народжує, навчає і жнивує, 

 Ділами – славна, серцем – молода. 

 8. Ти, Київщино, – "городами красна", 

 Які відомі з давньої пори, – 

 Це – Біла Церква, Фастів, Переяслав, 

 Це – Вишгород, Ставище, Бровари. 

 9. Ти у вінку із рути і барвінку, 

 Зірниці – то на честь твою салют. 

 Ти – вся в трудах, тобі нема спочинку, 

 Щоденний подвиг творить чесний люд. 

 10. А юнь учнівська Київщину нашу 

 Знаннями прославляє залюбки 

 І пізнання глибоку, вічну чашу 

 Спиває спрагло всі шкільні роки! 

 Вчитель.  Київщина – неповторний і мальовничий куточок України. Велич і краса природи цього краю, що розкинулась по обидва боки могутнього Дніпра, беззаперечно вражаюча. Це колиска української культури і мови, де нашими пращурами закладалися підмурки державності. 

   Повідомлення «історика»

 Київщина завжди була самодостатнім, колоритним регіоном з чітко вираженими господарсько-економічними особливостями, своєрідними рисами побуту, духовного життя людей. Тут зароджувалися й міцніли державотворчі традиції народу, формувалися морально-етичні засади нації, гартувалися національні кадри. 

 Сучасна Київщина – один із найважливіших регіонів України, в якому сфокусовані найсуттєвіші риси буття нашого народу. 

Вчитель. Саме на Київщині протягом віків відбувалися події, в яких вигартовувався український народ, сформувалися засади і традиції української державності. Київщина дала Україні і світові багатьох славетних людей, талант і праця яких збагатила надбання цивілізації. 

 Людина має завжди пам’ятати, звідки вона родом, де її коріння, знати історію рідного краю. 

   Давайте пригадаємо, які визначні дати святкували чи будуть відзначати у 2013 – 2014 роках?  1025 р. хрещення Русі; 200 р. від дня народження Т.Шевченка; 120 р.  від дня народженя О.Довженка 

Вікторина  «КИЇВСЬКА  РУСЬ»

-          Онук княгині Ольги, батько Ярослава Мудрого?

-          Віра в багатьох богів, що існувала на Русі до прийняття християнства

-          При Софійському соборі Ярослав Мудрий заснував першу …? 

-          Донька Ярослава Мудрого була королевою Франції? 

-          Перший на Русі збірник законів мав назву…

-          Хто заснував Софіївський собор у Києві? 

-          Скільки років правив князь Ярослав Мудрий?       

-          Тризуб на монетах з'явився за князя?       

-          Мав прізвисько «тесть Європи» ? 

-          Перший руський митрополит? 

-          Князь, зображений на сучасних 2-х гривнях?          

-          Куди впадає річка Дніпро? 

-          З чого починається річка? 

-          Якою була гривня у Київській Русі? 

-          Кого із князів називали Завойовником? 

-          Бори сфен – це ...

-          Військо князя. 

-          Хто хрестив Русь?

-          Коли прийнято християнство на Русі? 

-          Скільки років відзначали від прийняття християнства?  

 Третя сторінка 

«ГЕНІАЛЬНИЙ СИН УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ!»

"Він був сином мужика, і стає володарем в царстві духа. 

Він був кріпаком, і став велетнем у царстві людської культури.

Він був самоуком, і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним уче¬ним.

Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій.

Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджувати¬муть його твори.

Важко переоцінити значення його творчості для національного мистецтва. Видатний поет глибоко розкрив духовне багатство українського народу, осмислив минуле, сучасне й майбутнє України.

Творчість Тараса Шевченка стала духовною основою формування сучасної української нації, тому що для українців всіх наступних поколінь Великий Кобзар став могутнім джерелом національної свідомості, символом України.

Талант Тараса Шевченка був надзвичайно різноманітний  – геніальний поет, великий український народний і національний художник-живописець, офортист, майстер рисунка, акварелі й сепії та перший український мистецтвознавець, погляди якого зберігають свою силу і в наш час.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ «Геніальний син українського народу»

 Підсумок 

 РІДНІЙ  КИЇВЩИНІ  ХОЧУ ПОБАЖАТИ 

Святкова лінійка

До рідного слова торкаюсь душею

Ведуча         Коли розпочинаємо щось гоже,
Говоримо: «Допоможи нам, Боже!»
Щоб шлях пройти з колиски до могили,
Пошли нам, Господи, здоров’я й сили.
Щоб те здійснить, на що зродила неня,
Пошли нам, Господи, благословення.

Ведуча       Кожному у дар Божий дана мова. Усі живі створіння на Землі спілкуються між собою: одні - мовою жестів, інші - мовою звуків.
  На білому світі,
На чорній землі
Є мова у квітів,
Є мова в зорі.
Є мова у бджілки,
В метелика й клена,
В бузкової гілки,
В любистка зеленого.
Є мова в калини,
В дрімучого лісу,
У річки й стежини,
В осіннього листу.
Та тільки тому,
Хто цурається рідної мови,
Не промовлять вони ані слова.

Ведуча    І лише нам, людям, найдосконалішим із мешканців Землі, було даровано можливість спілкуватися за допомогою мови. Саме завдяки їй ми можемо порозумітися, висловити почуття.
Учень                                                    
Дощик невеликий
Розмовляв з травою.
Розмовляв з травою –
Донькою весни:
- Люди кажуть «мова».
Що воно за слово?
Ти ж мені, муравочко,
Поясни.


Учениця                                          
  - Мова – це травичка,
Мова – синя річка,
Мова – це Зоряночка
Золота.
Як її плекатимеш –
Лиха не питатимеш,
Бо без мови рідної
Пташка не літа.
А як забуватимеш
І не шануватимеш –
Будете із мовою
Вороги.
Хату забуваючись,
Матінки цураючись,
Усихають річеньки
Береги.                        

Ведуча      Маємо безцінний дар: одну з наймилозвучніших, найбагатших і найкрасивіших мов світу,  щедро напоєну  теплими сонячними променями, срібними жайворонковими переливами  та солов’їними трелями, калиновим голосом сопілки. Мову -   зігріту душею, оспівану й озвучену серцем. 

Ведуча   Українська мова - це безмежний океан. Вона мелодійна, як пісня солов'їна,  прекрасна й барвиста, неначе веселка, гомінлива й дзвінкотюча, немов весняний струмочок.

Ніжна, мила, світанкова
Ясна, чиста, колискова,
Мелодійна, дзвінкотюча,
Дивна, радісна, співуча,
Лагідна, жива, казкова,
Красна, чарівна, шовкова,
Найдорожча, добра, власна,
Мудра, сонячна, прекрасна,
Солов’їна, барвінкова
Українська рідна мова!

Ведуча Саме тому, щорічно, 21-го лютого ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови.       Історія свята, на жаль,  дуже трагічна. Тому святкуємо ми цей день з присмаком гіркоти.

   21 лютого 1952 року в Бангладеш влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеш став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови, а починаючи з 21 лютого 2000 року цей день відзначають і в Україні. Свято  стало традиційним.

Ведуча     Це один із тих днів, коли кожен має змогу відчути себе частиною великого, гордого, нескореного  народу, посіяти у своєму серці хоча б одну зернину любові до рідної мови. Це свято об’єднує українців у одну велику дружну сім’ю. Тож звертаємося до вас сьогодні  мовою землі вашої,  мовою матері вашої,  народу  українського мовою.     

 
Я - українка
Я родом із величної землі,
Чиє імення вимовляю дзвінко,
Моя Вкраїно, ти весь час в мені,
Бо я твоя дочка, я – українка.
Зазнала ти немало у віках,
Не раз топтали твою мову й пісню,
Я  не зречусь квітучого вінка,
В якому майорить душа вкраїнська.
Тобі вклоняюсь, матінко моя,
За те, що ти мене благословила,
Найкраща в світі батьківська земля,
Вона мені подарувала крила.
                                       
                                                              Пісня

Ведуча     А ми з вами сьогодні, 21 лютого,  у  Міжнародний день рідної мови  на білому рушникові історії золотими нитками вишиємо найкращі слова любові до рідної мови.

Учениця                                      
Чому люблю я українське слово,
 Співучіше за пісню солов’я?
Чому люблю я українську мову?
Люблю тому, що мова ця – моя!
Де є іще такі слова привіту,
Такі красиві, сонячні пісні?
Вкраїнська серед мов усього світу
Здається найбагатшою мені.
І зайвих слів для вислову не треба –
Є речення короткі  і ясні.
Вона подібна зорепаду з неба,
Польоту птаха у височині.
…Уста виводять ніжну колискову,
А за віконцем зіронька сія…
  Чому люблю я українську мову?
Люблю тому, що мова ця - моя!

Ведуча    Прислухайтеся: з ранку й до вечора навколо вас звучить мова. Удома тебе лагідно будить мама чи тато, щось лепече малесенька сестричка чи братик,  у школі про щось розповідають друзі,  і ти сам у відповідь промовляєш рідною мовою слова. Ти так звик до цього, що майже не помічаєш звучання мови й  чуєш її лише тоді, коли вона звернена до тебе безпосередньо. А це ж так природно – розмовляти рідною мовою. Це те ж саме, що й дихати.

      Як же люди навчилися говорити? Ось як про це розповідає легенда «Як ростуть слова?»      

Ведуча  (говорить на фоні співу пташок та шуму води)

      Про це вже мало хто пам’ятає, бо минуло відтоді не сто, не двісті, а тисячі років. На щедрих плодючих землях, оточених горами, жило плем’я німів. Вони вирощували виноград, персики, апельсини, усіляку городину й жили в достатку. Та коли б ми з вами якимось дивом потрапили в ті краї, то не почули б жодного слова – лише шум водограю й щебетання пташок звучали там. Німи не вміли говорити, вони тільки ворушили губами й читали слова по вустах. Може, то було й непогано, бо ж не знали ні сварок, ні лайки, а тому й приятелювали і старий, і малий. 

Ведучий   

     Одна лише дівчинка Мова жила сама за високим кам’яним парканом. Щодня вона поралася у квітнику. Мову вважали чарівницею, бо ж розумілася на травах: яка від кашлю, яка від зубного болю, а яка від лихоманки. Прийшов до неї зі своїм горем і молодий юнак, але, на жаль,він теж не вмів говорити, а тільки ворушив губами.

(Виходить дівчинка  Мова в гарному вбранні  та яскравому вінку. Ходить, збирає до кошика квіти і трави наспівуючи пісню «Ой у лузі червона калина». Раптом з’являється хлопець. Ворушить губами, розповідає, допомагає собі руками).

Мова   

-  Зачекай! Зачекай! Ти так схвильовано мені розповідаєш свою історію, що я не можу тебе зрозуміти. У мене є маленька таємниця. Ходімо зі мною.

(Дівчинка Мова приводить гостя до свого квітника.)

- Зірви ось цю квіточку і ось цю. Ці квіти уміють розмовляти і поки ти знаходишся у моєму королівстві, також можеш говорити.

Хлопчик

-  Ой, і справді. Шановна паняночко,  сусідська дівчинка Марійка, яка мені дуже подобається, сліпа від народження і почувається дуже самотньою. Люди і я  нічим не можемо їй зарадити, адже  вона не бачить слів утіхи…

Мова   (задумливо)

- Не зумію я повернути Марійці зір, та як дати надію до життя  я знаю. Візьми з собою цей чудовий букет (збирає букет квітів), це - слова. Я тобі зібрала найкращі. Віднеси його Марійці, хай вона почує тебе, хай радість прийде в її засмучену душу.

Хлопчик 

- Дякую тобі,  дівчинко Мово! Це найкращий подарунок для  неї і для мене!

Ведуча    

    А наступного дня всі німи юрмилися біля Мовиного подвір’я. Вони прийшли по слова.(Кілька німів обступають Мову, простягають до неї руки, ворушать губами).

Мова

  - Добре, добре. Я навчу вас вирощувати слова. Ось бачите (показує кошик)тут повно корінчиків.  Кожне слово, наче квітка, має корінь, а з нього виростають листочки - суфікси, пагінці – префікси і пуп’янки – закінчення. З одного кореня може вирости багато слів-квітів. Бережіть свої квітники, виполюйте бур’яни і вирощуйте найкращі слова.

Ведучий    

      По корінчику розібрали німи щедрий подарунок Мови, обсадили всю землю дивоквітами і передали наступним поколінням таємницю про те, як ростуть слова.

                                                    Пісня про  мову

Учень
 Я чую мови рідної ходу,
Я їй назустріч радісно іду,
Вітаю і запрошую до нас
У кожне серце, хату, школу, клас.
Стань, мово, України половинкою,
 В твоїм разку я стану намистинкою.

Учень
    Державна мова України
Як стяг, як герб – вона свята!
Вона вміщає небо синє,
Поля, луги, гаї, жита.
Вміщає райдуг перевесла,
Спів солов’я, калини цвіт.
Приречена, -  вона воскресла
З ганьби і попелу століть.
Співуча рідна наша мова –
Це ж нею говорив Тарас!
В ній таїна одвічна слова
Дійшла нерушною до нас.

Учениця                                
Від Котляревського до Лесі,
Від давнини й до наших днів
Дзвенить ця мова  в піднебессі –
Землі моєї плач і спів!
Державна українська мова,
Мов чиста течія ріки,
У незбагненнім сріблі слова
Живе і житиме віки.

Ведуча  Мова – це душа мільйонів українців, загартована історією й відточена творчістю найталановитіших письменників. Нею промовляє дух нашої свободи. Відомий  краєзнавець Василь Кирилович Костюк писав: «Мова –душа народу. Доки вона жива, доти ми сильні й поважають нас у світі. Протягом століть зазнавала вона всіляких утисків. Але ніхто не міг здолати української мови…» 

Учениця
Мово-мовонько, серця словонько,
життєдайне  душі джерело.
Не зломити  срібну підковоньку
тим, хто дбав, щоб тебе не було.
Тим,  хто ганьбив тебе  і нівечив,
і топтав,  і морозив цвіт.
Але вперто до сонця   крилонька
піднімав український   рід.
Мово-мовонько,  серця словонько,
оберіг від зла і біди.
Ангел Неба у час негодоньки,
мов ковток  живої води.

Учениця  Рідною мовою говорить серце й  душа української землі. Не з примусу, а лише за покликом власного сумління та гідності плекаймо в душі любов до рідної мови.

Торкніться сонячного слова
На струнах серця і душі.
І старанно вивчайте мову,
І трепетно любіте мову,
І все життя шануйте мову,
Мов рідну матір бережіть!
Торкніться сонячного слова,
Яке у серці я несу.
І, мов дитя, плекайте мову.
Не дай Вам Бог, не зрадьте мову.
З пером в руці прославте мови
         Незламну силу і красу!

Учень    
                    Раз казала мені мати:
                   «Можеш мов багато знати,
                    Кожну мову шанувати,
                   Та одну із мов усіх
                    Щоб у серці ти зберіг».
                   В серці ніжну і погідну
                   Збережу я мову рідну!
                                           
 …Батько мені каже:
- З книжкою дружи,
Рідну мову, синку,
Завжди бережи.
Мову ту, що люди
Рідною зовуть,
Ти ніде й ніколи,
Синку, не забудь.
Рідне слово-пісню
Ніжним серцем чуй,
Як Вітчизну й матір,
Їх люби й шануй.

Ведуча
Не цурайтесь мови, люди
Рідного джерельця.
Хай вона струмочком буде
Хай дійде до серця.
Хай вона в піснях лунає
Кожен день і в свято,
Соловейком хай співає
В українській хаті.
Ведуча
Бо вона ж така багата,
Українська мова,
Неповторна, і крилата
І така чудова!
І цвіте у ній кохання,
Рушники з квітками,
Мрії наші і бажання,
Верби над ставками.
Не цурайтесь, люди, мови,
Не цурайтесь роду.
Як зачахне рідне слово,
Не буде народу.

Пісня про мову

Перший урок

З  Україною в серці

Мета: поглибити знання учнів про нашу державу – Україну; формувати національну свідомість школярів; розвивати пізнавальні інтереси учнів; виховувати любов до рідного краю, повагу до його історичного минулого і сучасного, шанобливе ставлення до символів держави.

Обладнання:  стрічечки жовто-блакитні, вислови про Україну, державні символи України, фото Т.Г.Шевченка, Лесі Українки, І.Я.Франка,  мікрофон, пазли з написами прислів’їв,  жовто - блакитні сердечка. 

Форма проведення:   урок – мандрівка з елементами гри

Хід уроку

Перший пролунав дзвінок,

кличе всіх нас на урок!

А урок у нас святковий,

неповторний, загадковий!

                                                        (Кліп «Це моя Україна»)

II. ВСТУПНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

Перш ніж розпочати урок, давайте спробуємо відповісти, що для кожного з вас Україна. 

(вправа «Мікрофон»)

 (вправа «Асоціативний кущ»)

III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Учитель

 Україна – це наша земля, рідний край, наша країна з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, і мудрими талановитими людьми. Це велика європейська держава. Бути українцем – значить пишатися своєю Батьківщиною. А нам є чим пишатися: 

(повідомлення учнів)

 Україна – найбільша країна, яка знаходиться повністю в Європі.

Саме в Україні, у містечку Рахові, в оточенні мальовничих Карпат знаходиться географічний центр Європи.

 Автор першої в світі Конституції – український політичний і громадський діяч Пилип Орлик. 5 квітня 1710 р. його обрали гетьманом Запорізького війська. У цей же день Пилип Орлик оголосив «Конституцію прав і свобод війська Запорізького». 

 Найглибша у світі станція метро «Арсенальна» знаходиться в Києві і сягає 105,5 м.

 Трембіта – найдовший музичний інструмент у світі.

 Пам’ятники нашому геніальному митцю Тарасу Григоровичу Шевченку встановлено понад у 1200 містах світу.

 Територією України пролягав один з найбільших історичних транспортних шляхів — «шлях із варяг у греки».

 В Україні зосереджено чверть світового запасу чорнозему. 

ІV.  Маршрут  подорожі

Зупинка перша  -  „Державні символи”

Зупинка друга  -  „Народні  символи”

Зупинка  третя  - „Історична”

1. Найвища посада і титул за часів козацької України. (Гетьман)

2. Кого з руських князів і за що іменують Великим? (Володимира Хрестителя)

3. Ім'я руської княгині-християнки. (Ольга)

4. Назвіть автора музики Гімну України. (Вербицький)

5. Назвіть ім’я  відомої українки з міста Рогатин, дружини турецького султана   ( Роксолана)

6. Назвіть ім'я сестри засновників Києва? (Либідь)

7. Назва могили, в якій поєднано історію давньої, княжої доби і визвольної війни XX ст. (Аскольдова)

Зупинка  четверта  -   „Відомі  особистості ”

   1. Назвати, хто зображений на фото.

 2. Перед вами 10 тверджень, які стосуються видатних українців або подій, пов’язаних із Україною. Ваша задача уважно перечитати їх, і якщо ви погоджуєтеся з твердженням, ставите «+», якщо не погоджуєтесь «-». 

1. «Заповіт» Т.Г. Шевченка перекладено 147 мовами світу («+»). 

2. Леонід Каденюк – Президент України («-», це перший космонавт України). 

3. Михайло Грушевський – перший космонавт України («-») , це історик та політичний діяч). 

4. Пабло Пікассо був у захваті від робіт української народної художниці Катерини Білокур («+»). 

5. Пилип Орлик – автор першої у світі Конституції («+»). 

6. Леся Українка була дочкою відомої дитячої письменниці Олени Пчілки («+»). 

7. Марко Вовчок – видатний український письменник («-», це письменниця). 

8. Ярослав Мудрий – великий князь, він побудував Золота ворота та Софійський собор у Києві («+»). 

9. Картина Іллі Рєпіна «Козаки пишуть листа турецькому султану» зберігається в Києві («-», у Харкові.) 

10. Сергій Бубка – видатний український спортсмен, який встановив багато світових рекордів у стрибках з жердиною («+»). 

Учитель. А ще мені б хотілося б зупинитися на нашій малій батьківщині  - Київщині. Нам є чим пишатися. Зараз ми спробуємо відгадати цікаві місця Київської області.                    

Фотоколаж 

Зупинка  п’ята  –  „ Поетична ”

Учень 1

На світі багато чудових країн,

Мені наймиліша, найкраща країна,

Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,

Безсмертна моя Україна.

                         Ти з давніх віків непокірна була 

                          І волю свою боронила невпинно. 

                          Нарешті збулося - її здобула 

                          Звитяжна моя Україна.

Учень 2

На землях твоїх неозорих степів

Живе працьовита і чесна родина,

Хвилюється колосом стиглих хлібів

Моя золота Україна.

                      В садах і дібровах в вечірні часи 

                      Чарує нас пісня дзвінка солов’ їна 

                      І чути співочі дівчат голоси, -

                      Пісенна моя Україна.

Учень 3

Тепер ще не легко живеться тобі,

Є в тому, мабуть, особлива причина.

Та все подолає в тяжкій боротьбі

Незламна моя Україна.

                      Квітуй, мов калина, на плесами вод, 

                      Будь в дружбі і праці міцна та єдина. 

                      Хай буде щасливим твій вільний народ, 

                      Прекрасна моя Україно!

                                     

Учень 4

Послухай, як струмок дзвенить,

Як гомонить ліщина.

З тобою всюди, кожну мить

Говорить Україна.

                   Послухай, як трава росте,

                   Напоєна дощами,

                   І як веде розмову степ

                   З тобою колосками.

Послухай, як вода шумить – 

Дніпро до моря лине, -

З тобою всюди, кожну мить

Говорить Україна.

Учень 5

Дорога Батьківщино, 

Україно, моя. 

Милий край тополиний 

І степи, і моря. 

Пісня лине в Карпати 

Від південних морів, 

Щоб була ти багата 

На дочок і синів. 

Учень 6

В цьому краї зростали 

І батьки, і діди, 

Рідний край відстояли 

Від ганьби і біди. 

Серце радісно б’ється 

У країні батьків, 

Хай дитинство сміється, 

Лине радісний спів. 

Учень 7

Щоб вишневі садочки 

Навесні розцвіли, 

Щоб синочки і дочки 

Твої в мирі жили. 

На своїй Україні, 

Серцю милій землі 

Незалежній і вільній, 

І в містах, і в селі. 

Хай ти будеш здорова, 

Україно моя, 

І щаслива, і нова 

Буде доля твоя.

VI.  Вправа «Знайди пару»

Знайти продовження народним прислів’я про рідний край. 

ПІДСУМОК  УРОКУ

VIII. Вправа «Прощання»

Побажання  Україні на  жовто – блакитних  сердечках